Невизначеність щодо демобілізації підриває довіру до держави: результати опитування представили в Укрінформі

9 жовтня в Києві, в інформаційному агентстві «Укрінформ», відбулася панельна дискусія «Не зламатися: які можливі відповіді українського суспільства на когнітивний тиск Росії». Організаторами заходу виступили ГО «Фонд сприяння демократії», Український безпековий клуб та Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні.

Під час дискусії керівник InfoLight.UA Юрій Гончаренко представив результати опитування Українського безпекового клубу. Лише 3% респондентів вірять, що держава виконає обіцянки щодо початку демобілізації у листопаді 2026 року. 85% не вірять у початок звільнення військових зі служби. Серед головних причин проблем із плануванням 52% опитаних називають неякісне державне управління.

Довіра залежить від чітких правил

За словами Гончаренка, команда InfoLight.UA досліджує питання мобілізації з 2022 року. Особливу увагу він звернув на невизначеність щодо термінів служби та демобілізації, адже вона напряму впливає на довіру і військових, і суспільства до рішень влади.

«Ненормально, коли зі зміною міністра змінюється майбутнє людей, які роблять так, щоб ці міністри взагалі мали можливість займати свою посаду», – наголосив він.

Експерт нагадав, що раніше посадовці публічно говорили про чіткі терміни служби й можливість демобілізації. Водночас постанови Кабміну лише передбачають розробку Міноборони відповідного законопроєкту. Це, за його словами, ставить питання про статус попередніх заяв і домовленостей із військовими.

За оцінкою Гончаренка, проблема глибша за кадрові рішення: держава має забезпечувати довгострокове планування, зрозумілі правила та альтернативні сценарії, особливо коли йдеться про військових та їхні родини.

Зміна ставлення до мобілізації

Дослідження зафіксувало й позитивні зрушення. Частка тих, хто знає про випадки примусової мобілізації серед знайомих, зменшилася з 36% у 2025 році до 18% у 2026-му. Частка тих, хто категорично не готовий мобілізуватися, скоротилася з 39% до 8%.

«Це дає невелику надію, що частина людей, які раніше категорично говорили «ні», принаймні розуміє, що до того, що треба буде захищати країну, потрібно готуватися», – зазначив експерт.

Невизначеність як інструмент когнітивної війни

Учасники дискусії підкреслили: відсутність чітких відповідей створює інформаційний вакуум, який Росія намагається заповнити власними наративами. «Очікувати, що зараз Росія не почне бити по цій точці щодо деморалізації військових, – наївно», – зазначив Гончаренко.

Тому державі потрібно не лише ухвалювати рішення, а й заздалегідь пояснювати суспільству можливі сценарії. Зрозумілі алгоритми дій і відкрита комунікація є такою ж важливою складовою стійкості, як і здатність протистояти інформаційним атакам.