Питання мобілізації не можна зводити лише до адміністративної чи військової проблеми: воно є також частиною когнітивного протистояння з Росією. Таку позицію висловив медіаексперт Олексій Ковжун під час панельної дискусії «Не зламатися: які можливі відповіді українського суспільства на когнітивний тиск Росії».
Захід відбувся 9 жовтня 2026 року в Інформаційному агентстві «Укрінформ» у Києві. Його організували ГО «Фонд сприяння демократії», Український безпековий клуб та Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні. Учасники обговорили інформаційні виклики для українського суспільства та способи зберегти його стійкість перед російським впливом.
Субкультура, на яку не відреагували вчасно
За словами Ковжуна, в Україні сформувалася окрема субкультура людей, які уникають участі в обороні держави. Вона має власну лексику, символіку та впізнавані маркери, а суспільство й інституції відреагували на це занадто повільно.
«Історія з мобілізацією тому приклад, бо тут було пропущено багато м’ячів від росіян. Ми маємо перед собою створену, живу, вібруючу і вітальну субкультуру ухилянтів зі своїми футболками, зі своїм вокабуляром», – зазначив він.
Представників цієї групи, за словами експерта, можна впізнати не лише за мовою, а й за одягом, патчами чи наліпками на автомобілях. Поява таких ознак свідчить, що йдеться про окреме суспільне явище, яке потребувало значно швидшої реакції держави та громадянського суспільства.
Від патерналізму до особистої відповідальності
Ковжун наголосив на важливості відходу від суспільного патерналізму. Українцям, на його думку, варто перейти від очікування, що все вирішить держава, до безпосередньої участі у спільних справах.
Метафорою такого підходу він назвав ОСББ: якщо мешканці не беруть участі в управлінні будинком і сподіваються, що проблеми розв’яже хтось інший, спільнота втрачає здатність до самоорганізації. Так само, за його словами, це працює й на рівні держави.
Як приклад експерт навів обговорення в одному з домових чатів, де мешканці з’ясовували, де перебувають представники ТЦК. Частина учасників одразу перейшла до взаємних звинувачень у непатріотизмі. На думку Ковжуна, це показує глибшу проблему: громадяни можуть по-різному розуміти свою відповідальність за спільне майбутнє.
Не лише реагувати, а й формувати порядок денний
Експерт також застеріг від реактивної поведінки суспільства та медіа, коли інформаційний порядок денний визначається переважно відповіддю на зовнішні маніпуляції. У такому разі Росія отримує змогу експлуатувати вже наявні суперечності.
«Українське суспільство має навчитися не лише реагувати на інформаційні атаки, а й самостійно формувати порядок денний та визначати межі прийнятного», – наголосив Ковжун.