Замовником підпалу Угорського культурного центру в Ужгороді в лютому
2018 року був німецький журналіст, проросійський активіст ультраправого
спрямування Мануель Оксенрайтер.
Про це йдеться в розслідуванні російської редакції “Радіо Свобода”, передає “Новинарня“.
Видання нагадує, що цю справу як теракт розслідувала польська прокуратура. Ідеться про те, що приміщення УКЦ 4 лютого 2018 року підпалили троє поляків на замовлення “німецького журналіста”.
“Ім’я замовника в матеріалах прокуратури не називається, проте “Радіо Свобода” вдалося знайти непрямі підтвердження того, що це Мануель Оксенрайтер, німецький неонацист, частий гість російських телеканалів і записний викривач “бандерівської хунти в Києві”, – йдеться в статті.
Цей підпал ще більше ускладнив відносини Києва і Будапешта, які стали вкрай напруженими після прийняття Україною восени 2017 року закону про освіту з його мовною статтею.
Прокуратура Польщі передала матеріали розслідування цієї кримінальної
справи до суду. За її висновками, підпал скоїли троє громадян
Польщі. Двоє з них були членами неофашистського руху “Фаланга” –
22-річний житель Кракова Адріан Марглевський і 25-річний житель Бидгоща Томаш Рафал Шимков’як, а третій, організатор – 28-річний Міхал Прокопович,
був також членом ультраправої партії “Зміна” (Zmiana), тісно пов’язаної
з близькими до Кремля ідеологами концепції “русского мира”.
Лідер створеної 2016 року “Зміни” Матеуш Піскорський зараз перебуває під арештом після звинувачень у шпигунстві на Росію і Китай.
“Німецький журналіст” у матеріалах справи не називається. Проте співробітник Інституту гуманітарних досліджень у Відні, дослідник європейських правих та їх зв’язків із Росією Антон Шеховцов упевнений, що цим “журналістом” був німець Мануель Оксенрайтер. Він регулярно виступає з випадами проти “української фашистської хунти” в ефірах “Першого каналу” РФ, Russia Today тощо, є приятелем Олександра Дугіна, був “спостерігачем” від Німеччини на псевдовиборах у “ДНР/ЛНР”, відвідував окупований Росією Крим.
![](https://novynarnia.com/wp-content/uploads/2019/01/Beker-Piskorskiy-Oksenrayter-i-Prokopovich.jpg)
![](https://novynarnia.com/wp-content/uploads/2019/01/Beker-Piskorskiy-Oksenrayter-i-Prokopovich.jpg)
Червень 2015 року, “Будинок польсько-російської дружби” у Варшаві. Дискусія на тему “Польща і Німеччина в епоху американської гегемонії – разом або один проти одного?”. Зліва праворуч: Бартош Бекер, засновник “Фаланги”; Матеуш Піскорський, Мануель Оксенрайтер і Міхал Прокопович
Оксенрайтер брав участь у спільних заходах і прес-конференціях із Піскорським та Прокоповичем.
“У понеділок в листуванні з кореспондентом “Радіо Свобода” в соціальній мережі “ВКонтакте” Оксенрайтер категорично відкинув свою причетність до підпалу Угорського культурного центру, назвавши цю версію “нісенітницею”. При цьому серед його друзів у соціальній мережі виявився один з паліїв, Томаш Рафал Шимковяк (його сторінка зараз видалена). Після запитання про те, чи знайомий Оксенрайтер із кимось з обвинувачених у підпалі громадян Польщі, він закрив доступ до свого профілю для користувачів, які не є його друзями”, – ідеться в статті.
“Радіо Свобода” пише, що Прокопович і Шимковяк відмовляються визнавати свою провину в підпалі угорського центру в Ужгороді, проте третій підозрюваний, Адріан Марглевскі, погодився співпрацювати зі слідством і розповів про всі подробиці злочину. Зокрема про те, що Прокопович видав двом виконавцям по 500 євро і 1000 злотих (близько 250 доларів) для купівлі запалювальної суміші, мобільні телефони з новими сім-картами й куртки.
Перед підпалом на будівлі культурного центру потрібно було намалювати свастику і число “88” (кодове гасло неонацистів, що означає “Heil Hitler” – літера “H” є восьмою в латинській абетці) – це мало б навести поліцію на причетність до злочину українських націоналістів. Загалом Прокопович мав знайти п’ять виконавців, але зміг завербувати лише двох осіб, яких цілеспрямовано шукав серед активістів неонацистської “Фаланги”.
У січні Марглевський здійснив “пробну” поїздку на Закарпаття і пересвідчився, що проблем на кордоні не виникає. Надалі вони з Шимковяком приїхали до Ужгорода через словацьке Кошице 3 лютого і вночі кинули в будівлю Угорського культурного центру пляшку з “коктейлем Молотова”. Вона не загорілася, відскочила від стіни й погасла. Тоді, після консультацій із Прокоповичем, виконавці сходили на бензоколонку, купили там каністру з бензином, просотали ним одну зі своїх курток і підпалили її, засунувши між вікном та решіткою.
Зловмисників затримали завдяки відео, знятому з камер спостереження на бензоколонці. Також одного з паліїв вирахували за прізвищем, залишеним під час заселення в хостел в Ужгороді.
Антон Шеховцов припускає, що в цьому злочині є якщо не російський, то проросійський слід. На його думку, Оксанрайтер у будь-якому разі бажав вислужитися перед своїми московськими кураторами.
“Мануель Оксенрайтер – німецький праворадикальний активіст. Він головний редактор журналу Zuerst (“Насамперед”).
Оксенрайтер також був залучений до роботи з державними російськими ЗМІ: з самим RT і “Спутником”. Він часто їздить до Криму в самих різних іпостасях, в тому числі як журналіст. Наприклад, у 2018 році, коли в Росії проводилися президентські вибори, він їздив до Криму спостерігати за цим нелегітимним електоральним процесом. Там він був не стільки офіційним спостерігачем, скільки супроводжував одного з членів праворадикальної партії “Альтернатива для Німеччини” (AfD), з якою він дуже міцно пов’язаний. Крім того, він відомий постійними публікаціями, які легітимізують дії Кремля.
Чому я думаю, що це був саме він? Є кілька чинників, які вказують на це. Справа в тому, що він дуже добре знайомий з Матеушем Піскорським. Вони співпрацюють вже років п’ять. Чи, може, вони і раніше були знайомі. Матеуш Піскорський, наприклад, запрошував Оксенрайтера спостерігати за так званим “референдумом” у Криму в березні 2014 року. Вони разом їздили, наприклад, до Сирії. Вони брали участь в декількох спільних заходах, дуже щільно співпрацювали. У минулому році німецькі журналісти вже писали про ці зв’язки Оксенрайтера і Піскорського, називаючи першого “провідником кремлівського впливу в Німеччині”. Оксенрайтер також був знайомий з Прокоповичем”, – свідчить дослідник Шеховцов.
“Багато людей на Заході, які є прокремлівськими, здатні на власну ініціативу. Тому що вони знають, що можуть бути винагороджені за це. Вони самі подають деякі ідеї, реалізовують деякі проекти в очікуванні того, що вони за це будуть винагороджені”, – каже Шеховцов.
“Поки не встановлено, що Оксенрайтер був інструктований безпосередньо людьми з Росії. Він міг зробити цю акцію сам, тому що він займається прокремлівською діяльністю вже давно і знає, що це може бути винагороджено. Тут є “проросійський слід”, так, але російський поки не встановлено”, – зазначає дослідник.
Як інформувала “Новинарня“,
закарпатський обласний офіс Товариства угорської культури Закарпаття
(КМКС, ТУКЗ) в Ужгороді, за адресою Православна набережна, 5, спершу намагалися підпалити 4 лютого 2018 року, кинувши у вікно пляшку із запальною сумішшю. Тоді підпал не завдав великої шкоди, було пошкоджено тільки скло.
Голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль заявив, що підпал вчинили двоє польських радикалів.
![](https://novynarnia.com/wp-content/uploads/2018/02/ofis-KMKS-Uzhgorod.jpeg)
![](https://novynarnia.com/wp-content/uploads/2018/02/ofis-KMKS-Uzhgorod.jpeg)
Підпал будівлі Угорського культурного товариства в Ужгороді 4 лютого 2018. Фото: Еспресо.tv
Уранці 27 лютого 2018-го було скоєно другий підпал, із застосуванням вибухівки. Як і перший, він спричинив різку реакцію Угорщини.
Пожежа, що виникла через вибух, знищила фактично майно в приміщенні.
Як заявляють у прокуратурі, досудовим розслідуванням встановлено та
доведено причетність до вчинення даного злочину чотирьох осіб, серед
яких троє громадяни України та один – Молдови.
На початку березня, правоохоронці затримали двох безпосередніх виконавців у місті Кропивницький, з них один АТОвець. Ще двоє (один з яких є організатором) – оголошені у міжнародний розшук. Повідомлялося про втечу організатора у Придністров’я.
Дії підозрюваних кваліфіковані як готування до диверсії (ст. 14, ст. 113 КК України), теракт (ч. 2 ст. 258 КК України), придбання, перевезення вибухових речовин без передбаченого законом дозволу (ч. 1 ст. 263 КК України) та умисне пошкодження майна вчинення групою осіб (ч. 2 ст. 194 КК України).