У столиці Польщі та Львові відбулися заходи, присвячені 156-ій річниці Січневого повстання
22 січня у Варшаві та у Львові відбулися урочисті заходи, присвячені 156-ій річниці вибуху Січневого повстання. Повстання проти Російської імперії почалося 22 січня 1863 року у Польському королівстві та 1 лютого 1863 року в Литві. Про це пише “Польске радіо“.
Урочисті заходи у Варшаві почалися покладанням вінків перед Галереєю національного уряду у дворі X павільйону Варшавської цитаделі та у камері останнього командувача повстання Ромуальда Трауґутта. Ввечері у гарнізонному та кафедральному соборі Війська польського відправили заупокійну месу за полеглими. Після богослужіння учасники урочистих заходів у супроводі Війська польського пройшли вулицями Варшави до Хреста Трауґутта на терені Цитаделі, де відбувся переклик пам’яті.
Голова Управління з питань ветеранів та репресованих осіб Ян Юзеф Каспшик наголосив, що Січневе повстання мало особливе значення для польського шляху до свободи, оскільки «без тієї збройної боротьби, на жаль, невдалої, з 19-го століття не виросло би покоління, яке повернуло Польщу на мапу Європи та світу».
Ян Юзеф Каспшак нагадав, що етнос січневих повстанців надихав на боротьбу наступні покоління.
Юзеф Пілсудський неодноразово наголошував у розмовах зі своїми солдатами, що вони повинні цілком усвідомлювати, що вони продовжують боротьбу тих, хто в 1863 році почав боротьбу за Польщу, і яким не вдалося. У Січневому повстанні покоління Другої Речі Посполитої знаходило свій орієнтир
– сказав він. Урочисті заходи із вшанування січневих повстанців відбулися також у Львові. У них взяли участь поляки, котрі там живуть, а також, зокрема, голова Управління з питань ветеранів та репресованих осіб Ян Юзеф Каспшик. Урочисті заходи пройшли на Личаківському цвинтарі перед пам’ятником Шимону Візунасу Шидловському, активному учаснику Січневого повстання. На Личаківському кладовищі вшанували січневих повстанців, котрі там спочивають. Каспшик нагадав, що це символічне місце, оскільки на могилах цих повстанців у тодішній Галичині присягали на вірність батьківщині стрільці Юзефа Пілсудського.
Січневе повстання тривало від осені 1864 року, під час боротьби відбулося понад 1200 боїв, а з польського боку воювало загалом приблизно 200 тис. осіб.
Після поразки повстання поляків зачепили численні репресії, проведено активну русифікацію. Під час боїв загинуло приблизно 10 тис. осіб. За участь у повстанні царська влада засудила до смерті щонайменше 669 осіб, на заслання вона відправила щонайменше 38 тис. людей.
