Щоб не підпадати під вплив фейків треба терпіння і вміння “читати інформаційне поле” (ВІДЕО)
Для того, щоб не підпадати під вплив фейків та дезінформації, професійно “читати новини”, виокремлюючи з інформаційного потоку дійсно важливе, відсікаючи маніпуляції та “джинсу” , необхідна в першу чергу щоденна практика, радять в ініціативі InfoLight.UA.
Наприклад, саме в такий спосіб волонтерам ініціативи вдалося швидко спростувати ворожу дезінформацію про “два-три місяці відсутності електрики в Одеській області” та не дати поширитися паніці.
Базові знання можна отримати, переглянувши курс лекцій з інформаційної гігієни та фактчекінгу. В InfoLight.UA радять свій, проте говорять, що інші також цілком можуть бути корисними. Головне – практичні навички.
Варто пам’ятати, що попереду “звичайної війни” йде інформаційна!
Шок і трепет — це військова стратегія, яка базується на використанні надзвичайної потужності та вражаючих демонстраціях сили, щоб паралізувати сприйняття ворогом поля бою та знищити його волю до бою.
Саме ця стратегія була використана коаліцією демократичних країн, коли була дана відсіч агресії Саддама Хусейна проти Кувейту. І цю ж стратегію спробував застосувати російський диктатор путін під час повномасштабного вторгнення в Україну. В першому випадку стратегія була успішною, у випадку атаки на Україну, через помилки в розвідці та, втому числі, аналізі українського інформаційного поля, “бліцкриг” росії не вдався.
Із розвитком Інтернету та соціальних мереж, люди почали отримувати величезний потік безкоштовної та часто неперевіреної інформації. Водночас редакції змушені скорочувати свої витрати, тому обсяг аналітичних матеріалів або ретельно перевірених новин скорочується. І далеко не всі ЗМІ готові відверто називати своїх спонсорів чи ставити плашку реклама на оплачені матеріали.
Моніторинг засобів масової інформації може здійснюватися у двох форматах:
- Моніторинг у форматі 24/7. У такому форматі фахівці збирають весь контент за заданими ключовими словами або брендами, сортують його за тональністю повідомлення, достовірністю джерела та охопленням та надають у вигляді регулярного звіту;
- Регулярний моніторинг публікацій на задану тему. Потрібен для попереднього аналізу або для того, щоб лишатися в курсі подій.
Якщо ви думаєте, що цю роботу виконують якісь спеціальні програми чи засоби – ви помиляєтесь. Насправді це марудна робота великої команди людей, яка здатна відслідковувати від згадок бренду чи політика в соцмережах до регіональних газет та телебачення.
Так, багато процесів моніторингу сьогодні автоматизовано, проте людина досі є ключовим в цьому процесі. Саме людина і заповнює таблички моніторингу, подібні до такої:
Професійний моніторинг завжди дає великий масив інформації. Для того, щоб його систематизувати і зробити стислий витяг, всі звіти від команд моніторингу потрапляють до рук аналітиків, який узагальнюють та роблять стислі висновки у вигляді довідок.
В практичному сенсі, якщо ви маєте на меті відстежити, наприклад, поширення ворожої пропаганди в соцмережах певного регіону, ви маєте щодня відслідковувати публікації в усіх основних групах та пабліках (бажано разом з сайтами новин), ретельно занотовуючи всі основні тези та хто їх поширює. Обов’язково позначаючи тональність та звертаючи увагу на кількість поширень і коментарів.
Далі, зібравши масив інформації хоча б за місяць, ви зможете побачити тенденції, які відбуваються. Основних спікерів та поширювачів. Якщо пощастить, зможете одразу побачити і зв’язки між ними.
Не очікуйте що це буде легко. Можливо вам доведеться щодня перечитувати до сотні різних пабліків і стільки ж постів в кожному з них. Ретельно виписувати зміст та позначати тональність та інші характеристики. Це – складно і марудно. Але тільки так ви зможете побачити те, що ворог ретельно ховає від нас.
Для чого під час війни аналіз інформаційного поля
- Аналізуємо дії ворога і його вплив на українців.
- Аналізуємо ефективність українських спеціальних інформаційних операцій.
- Виявляємо агентів впливу ворога.
- З’ясовуємо найефективніші інструменти пропаганди.
- Виявляємо misinformation.
- Формуємо інформаційну стратегію.
- “Прихована дипломатія”.
Джерело: Новини