5 грудня 2025 року в Києві, під час XIV Форуму громадянського суспільства, відбулася панельна дискусія на тему «Оборонна демократія: як нам підтримувати обороноздатність і не скочуватись у диктатуру?». Захід, організований Український безпековий клуб спільно з Фонд сприяння демократії, зібрав представників державних структур, науковців, громадськість та військових — усіх, хто готовий обговорювати, як мобілізувати суспільство задля перемоги, зберігаючи при цьому демократичні цінності.
Україна — фронтир глобальної демократії
Модератор заходу — письменник і військовослужбовець Анатолій Дністровий — окреслив основну рамку дискусії так:
«Україна сьогодні є справжнім фронтиром глобальної демократії, де вирішується ключове питання XXI століття: чи може демократія протистояти системним загрозам війни, не втрачаючи своїх фундаментальних принципів».
За його словами, концепція оборонної демократії — це не компроміс між свободою і безпекою, а їхній баланс. «Демократія, що навчилася захищатися, не перетворюючись на свою протилежність».
«Служи або допомагай» як суспільна стратегія
Під час дискусії представник ГУР при МОУ, Андрій Юсов, запропонував сприйняти принцип «служи або допомагай» як основу нового суспільного договору. Він наголосив:
«Сьогодні надважливим завданням для українців є побудова демократичної, але водночас мобілізованої та ефективної держави, готової до протистояння ворогу та внутрішнім загрозам. Принцип “служи або допомагай” має стати не просто гаслом, а особистою стратегією кожної української родини».
Юсов підкреслив, що захист країни — це обов’язок усіх громадян: хтось — зі зброєю, хтось — через волонтерство, хтось — працюючи над технологічним чи економічним розвитком. «Ми не можемо собі дозволити, щоб лише частина суспільства несла тягар війни, тоді як інша жила, ніби нічого не відбувається. Це створює розкол, який ворог активно експлуатує».
Ротаційна модель служби — відповідь на кризу мобілізації
Голова Українського безпекового клубу, Юрій Гончаренко, представив результати проєкту «Ротаційна модель військової служби» — як механізм, що може допомогти вирватися з «замкненого кола» нинішньої мобілізаційної системи. Він пояснив:
«Наявна система мобілізації створює негативний зворотний зв’язок: що важча служба, то менше людей готові мобілізуватися добровільно, а що менше мобілізується нових людей — то важчою стає служба для чинних військових».
Ротаційна модель передбачає: поєднання невеликої постійної армії з великим резервом, чіткі строки служби з можливістю ротації, мінімум винятків, соціальну підтримку та демократичний контроль. Основна мета — справедливе розподілення тягаря служби і відновлення довіри між громадянами та державою.
Як зазначив Гончаренко, якщо люди відчуватимуть, що система справедлива — вони готові будуть нести службу. Якщо ж напроти — легітимність системи знижується, навіть якщо загроза реальна.
Демократія під час війни — не лише про зброю
Співкоординаторка руху Люди з картонками, Зінаїда Аверіна, звернула увагу на те, що війна — не привід відмовлятися від права мирно висловлювати свою позицію та брати участь у громадському житті.
«Оборонна демократія передбачає не лише мобілізацію для захисту, а й збереження права громадян висловлювати свою позицію, впливати на рішення влади, контролювати дотримання демократичних процедур».
За її словами, мирний протест — це не загроза державі, а ознака здорової демократії. Суспільство, яке вміє дискутувати, шукати компроміси й контролювати владу, — сильніший за те, де панує мовчазна покора.
На думку учасників, саме така модель — поєднання оборони та громадянської участі — буде здатна об’єднати суспільство, подолати розкол між фронтом і тилом і створити справжній національний консенсус.
