29 січня 2026 року в пресцентрі інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна» у Києві відбувся круглий стіл «InfoLight – 2026: виклики та рішення для інформаційного простору». Метою заходу було посилення довіри до державних інституцій і підвищення стійкості суспільства через розвиток стратегічних комунікацій. Під час дискусії учасники обговорили стан інформаційного поля України на четвертому році повномасштабної війни та зосередилися на способах протидії російським когнітивним впливам.
Ярослав Божко, голова Центру політичних студій «Доктрина», звернув увагу на глибше розуміння поточної ситуації, яке виходить за межі простого спростування фейків. За його оцінкою, ключова проблема полягає в поступовому розмиванні соціальної тканини українського суспільства. Божко проаналізував, як інформаційне середовище дедалі частіше підштовхуєгромадян відмовлятися від колективної відповідальності та оборони на користь індивідуальних стратегій виживання, що зрештою створює загрозу для спроможності держави.
«Юридична магія» та технологія пасивізації населення
Ярослав Божко звернув увагу на те, що росія активно використовує юридичні маніпуляції як інструмент підриву довіри до державних інституцій. Однією з ключових тем таких кампаній стала дискусія про нібито «нелегітимність» влади через відсутність виборів у період воєнного стану.
Розрахунок ворога полягає не в стимулюванні активного протесту, а в поступовій пасивізації суспільства. Йдеться про стан, коли громадяни втрачають готовність до участі в колективних діях і зосереджуються виключно на особистому виживанні. Саме цей процес Божко образно описує як перетворення активного суспільства на «варену моркву».
Для більшості людей складні конституційні й правові конструкціїзалишаються малозрозумілими, чим і користується пропаганда. Окремі факти або норми вириваються з контексту й подаються як остаточний доказ «незаконності» державних рішень.
«Ми маємо розуміти, що пересічна людина не зобов’язана бути експертом у праві, тому юридичні тонкощі для неї часто звучать як щось далеке й незрозуміле. Пропаганда агресора цим активно користується: вони беруть один реальний факт, обгортають його у складні формулювання і “прокачують” через медіа. Коли люди чують професійну юридичну мову, у їхній свідомості спрацьовує певна “магія”авторитету: маніпуляція стає схожою на правду лише тому, що вона озвучена правильними термінами. Це дозволяє ворогу легко вводити людей в оману, не зустрічаючи опору», – зазначив Божко
Наслідком таких інформаційних операцій, стає розмивання суспільної уваги. Замість концентрації на питаннях оборони й стійкості, значна частина громадян застрягає в нескінченних скандалах і правових суперечках. У довгостроковій перспективі це легітимізує неучасть у спільних державних зусиллях і послаблює здатність суспільства до колективної дії.
Атомізація суспільства: руйнування колективного виживання
Ярослав Божко окреслив одну з ключових внутрішніх загроз – поступове розмивання щільності соціальної тканини. У воєнний час суспільство фактично стоїть перед вибором між двома моделями виживання: радикально індивідуальною – через втечу, неформальні домовленості або відхід у тінь, – та колективною, що передбачає кооперацію і підтримку державних інституцій. Саме перший сценарій, і стимулюють російські когнітивні атаки.
Постійне фокусування інформаційного простору на порушеннях соціальних норм – зокрема корупційних скандалах або прикладах несправедливості -поступово змінює спосіб мислення людини. Вона перестає сприймати себе як частину спільноти і починає діяти виключно з позиції особистої безпеки.
«Коли медіа простір заповнюється лише новинами про те, як хтось порушує спільні правила, це розбиває наше суспільство на окремі частинки – атомізує його. Люди починають уникати всього спільного, соціального, а це б’є по нашій здатності гуртуватися для захисту країни. Людина просто закривається у своїй мушлі, обмежуючи світ маршрутом між домом, роботою та супермаркетом, і більше не відчуває себе частиною великого колективу, який має разом боротися за майбутнє.», – пояснив Божко.
Для ефективної оборони саме «соціальне» має залишатися легітимним. Громадянин повинен бути впевнений, що інші учасники суспільного процесу діють за тими самими правилами і не скористаються його участю чи довірою. За оцінкою Ярослава Божка, російська пропаганда цілеспрямовано б’є саме в цю точку – підриваючи базове відчуття взаємної надійності, без якого колективна стійкість стає неможливою.
Держава як «компресор»: необхідність боротьби з виконавцями
Спроби протидіяти дезінформації виключно на рівні наративів є малоефективними. За словами Ярослава Божка, деструктивний контентприваблює аудиторію не попри свою токсичність, а саме завдяки їй – це базова особливість людської психіки. Тому інформаційна політика, побудована лише на спростуваннях, заздалегідь програє.
Ключовим інструментом має стати державний апарат як механізм примусу, здатний швидко реагувати на системні порушення. Натомість чинна правова рамка, за якої розслідування справ про корупцію чи інформаційні диверсії тривають роками, не відповідає суспільному запиту на справедливість і лише посилює недовіру.
«Боротися проти самих наративів, сподіваючись, що люди просто перестануть читати дискредитованих блогерів – це абсолютно безглуздий шлях, адже людська психіка завжди тяжіє до скандального контенту. Замість того, щоб просто дискутувати в інтернеті, ми повинні змусити працювати державний апарат, той самий “компресор”, який зараз стоїть без діла. Щоб це стало реальністю, потрібно нарешті розчистити бюрократичні завали та змінити закони, бо сьогодні слідчий, навіть за великого бажання, зв’язаний по руках і ногах необхідністю роками збирати кілограми паперових доказів по кожній справі», – зазначив Божко.
Держава нині часто діє як слабкий гравець, поступаючись приватним інвесторам, які системно фінансують ботоферми та кампанії з поширення негативу. Поки державні інституції не почнуть діяти превентивно й жорстко щодо джерел дезінформації, інформаційний простір, за оцінкою експерта, й надалі залишатиметься фрагментованим і токсичним, що підточує суспільну стійкість зсередини.
Медіа як головний стрес-фактор національної безпеки
Ярослав Божко звернувся до результатів соціологічних досліджень 2025 року, які, демонструють нетривіальний, але показовий зсув у сприйнятті війни суспільством. Згідно з цими даними, для близько 80% українців основним джерелом стресу є не безпосередні бойові дії, не економічні труднощі чи повітряні атаки, а інформаційний контент, який вони щоденно споживають у медіа.
Це свідчить про системну проблему: інформаційне середовище, яке мало б підтримувати мобілізацію та внутрішню стійкість, дедалі частіше виконує протилежну функцію – посилює тривожність, втому й відчуття безпорадності. У такій ситуації медіа перестають бути інструментом консолідації й дедалі більше посилюють втому та апатію в суспільстві.
«Ви тільки вдумайтеся: вісімдесят відсотків наших людей кажуть, що новини в телевізорі чи соцмережах лякають їх сильніше, ніж реальні «шахеди» над домом чи економічні негаразди. Виходить, що інформаційне поле, яке мало б нас підтримувати, стало головним джерелом стресу та тривоги для нації. Ми повинні нарешті зрозуміти, куди веде цей шлях, і прямо запитати: чиї інтереси обслуговує вся ця машина впливу, яка замість стійкості щодня випалює нашу психіку зсередини» – зазначив Божко.
Ігнорування цього ефекту створює довгострокові ризики для національної безпеки. Коли інформаційний простір системно продукує страх і зневіру, це підточує здатність суспільства до колективних дій і робить його вразливішим до зовнішніх впливів навіть за наявності військової стійкості.
Головний висновок аналізу Ярослава Божка, полягає у необхідності негайного переходу держави від ролі пасивного спостерігача до активного регулятора, який бореться не з наслідками у вигляді наративів, а безпосередньо з виконавцями інформаційних операцій. Якщо правова рамка залишиться незмінною, а державний апарат не почне працювати як «компресор», що превентивно нейтралізує джерела дестабілізації, суспільство продовжить втрачати внутрішню щільність, замикаючись у межах суто побутових інтересів. Водночас рішуче очищення інфопростору та відновлення легітимності соціального обміну є єдиним шляхом до збереження керованості країною та здатності нації діяти як єдиний організм у війні на виснаження.
Захід організовано ГО «Фонд сприяння демократії» за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні в межах проєкту «INFOLIGHT.UA – 2026»
Повний виступ Ярослава Божка доступний для перегляду на нашому YouTube-каналі за посиланням
