Учасники круглого столу відзначили ескалацію загрозливих процесів, які почали вагомо впливати на нинішні українсько-польські стосунки. «Війна історичної пам’яті», яку вже 2 роки Польща веде проти України, поки що не затьмарює інші напрямки співпраці, проте становить потенційну загрозу для них. Зріст негативного ставлення до українців серед польського населення, вчинення антиукраїнських провокацій, небажання польської влади відновлювати зруйновані українські могили в Польщі та надавати легального статусу українським некрополям, заяви про потребу перегляду концепції стосунків, зокрема відмова від формули «Без вільної України не буде вільної Польщі» і рішуче небажання застосувати модель християнського примирення («Вибачаємо і просимо вибачити нам») у важких історичних питаннях змушують задуматись про майбутнє польсько-українських стосунків.
На думку учасників, Польща в поведінці щодо України перейшла одразу кілька «червоних ліній», відтак подальше ігнорування українською стороною цих дій є неприпустимим та неприйнятним. Ситуація, що склалася, вимагає від української влади та громадянського суспільства аналізу різних ймовірних моделей поведінки Польщі, зокрема й таких, які її керівництво спробувало би реалізувати у випадку потенційної повномасштабної військової агресії Російської Федерації в Україні, та розробки плану заходів, що унеможливили би гіпотетичну можливість атаки наших західних кордонів збройними силами наших західних сусідів.
Найбільш ймовірними сценаріями, які теоретично можуть здійснитись на наших кордонах, учасники круглого столу вбачають такі:
- Негативний: наслідування Польщею поведінки Угорщини щодо України за правління В.Орбана;
- Нейтральний: збереження існуючого статус-кво, який можна назвати «війна історій, приязнь геополітик»;
- Позитивний: повернення до попереднього становища, тобто до стосунків України й Польщі перед приходом до неподільної влади в Польщі партії ПіС.
На цей момент найбільш ймовірним вбачається нейтральний варіант розвитку подій, проте треба розробляти комплекси заходів щодо унеможливлення негативного сценарію та сприяння позитивному. При цьому треба враховувати те, що агентура Російської Федерації в обох країнах постійно працює на посилення негативних тенденцій в польсько-українських стосунках, зокрема, використовуючи різні «сакральні дати».
В 2018 році відбудеться 75-а річниця трагічних подій на Волині, яка з високою долею вірогідності буде використана ворожими до України силами для розкручування (ескалації) негативних тенденцій в польсько-українських стосунках та організації різного роду провокацій. Першочерговим завданням української влади має бути детальне погодження з польською стороною плану заходів, передбачення можливих провокацій, розроблення планів і заходів для запобігання різного роду ексцесів і нейтралізації їх виконавців.
Учасниками круглого столу було відзначено, що попри тотальне домінування в польському політикумі сил, які здійснюють ворожі публічні кроки щодо України, в Польщі присутні політики, історики та громадські діячі, які займають, дружню до України позицію і які можуть бути тими точками, довкола яких консолідуються адекватні і стратегічно мислячі польські громадяни, для реалізації позитивних і дружніх сценаріїв міждержавних українсько-польських стосунків.
Методологічно запропоновано вважати Польщу «хворим другом», який вимагає до себе продуманого ставлення, проте якому має бути недвозначно повідомлено про наявність відповідних «червоних ліній», подальший перетин яких польською стороною викличе негайну і жорстку реакцію України. Учасники круглого столу загалом невисоко оцінили ефективність української дипломатії на польсько-українському «фронті» та висловили припущення, що причиною такого стану речей є відсутність чіткої стратегії і ясного усвідомлення важливості українсько-польських стосунків.
Інформаційний центр «Міжмор’я» та Незалежний аналітичний центр «Українські студії стратегічних досліджень» заявили про готовність бути і в подальшому організаторами та модераторами відповідних інтелектуальних дискусій та сприяти розробці необхідних концепцій та стратегічних пропозицій, які будуть запропоновані як «дорожня карта» дій України щодо Польщі на найближчі 5-10 років.
Зокрема, учасники круглого столу створили робочу групу, яка має розробити на базі висловлених під час обговорення пропозицій документ, який висвітлить поточний стан польсько-українських міждержавних стосунків та запропонує перелік найбільш термінових необхідних дій з боку України в ситуації, що склалася на сьогодні
